Освітні програми, що реалізуються в закладі

Освітня програма для дітей від 2 до 7 років " Дитина"

Науковий керівник пректу: В.О.Огневюк, ректор Київськ НАПН ого університету імени Бориса Грінченка, доктор філософських наук, професор, академік НАПН України.

Програма містить орієнтовний зміст виховання і навчання дітей віком від трьох до семи років, метою яких є становлення особистості дитини через розвиток її психічних процесів.

Програма спрямована на гуманізацію виховного процесу; узгодження колективних, групових та індивідуальних форм і методів роботи. Переважає орієнтація на індивідуальну роботу з дітьми в усіх вікових групах. При цьому враховуються висновки психологічної науки про роль різних видів діяльності та їх використання в роботі з дітьми різного віку, простежується зв'язок з традиціями народної педагогіки, фольклором, видами національного та світового мистецтва. Враховує вона і принципи інтеграції, системності, комплексності.

Структура оновленої програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «ДИТИНА»

Програмовий зміст навчально – виховної роботи з дітьми представлено по роках життя дитини дошкільного віку (від 2 до 7 років) у такій послідовності: «діти раннього віку», «наші малята», «дослідники, чомусики», «наша старша група». Вони є логічно та змістовно взаємопов’язаними, поступово ускладнюються та відображують картину цілісного розвитку різних сфер особистості дитини упродовж дошкільного періоду. Інформацію про особливості виховання та навчання дітей 7-го року життя, які не пішли у школу (позаяк частині з них або не виповнилось 6 років або за станом здоров”я, або унаслідок інших причин), розміщено другою складовою у розділі «наша старша група».

У змісті кожної вікової групи матеріал систематизовано таким чином: особливості розвитку дітей та завдання виховання і навчання дітей, організація виховання і навчання дітей, орієнтовний режим дня, після чого представлені тематичні розділи: «Зростаємо дужими», «Мова рідна, слово рідне», «Граючись, зростаємо», «Віконечко у природу», «Математична скарбничка», «Чарівні фарби и талановиті пальчики», «Привчаємось працювати», «Діти, які потребують допомоги батьків та вихователів», «Разом із сім’єю».

У розділі «Зростаємо дужими» визначені основні завдання збереження та зміцнення здоров’я дитини, ви­ховання фізичної культури, а саме:

• · всебічний розвиток, загартування, удосконалення функ­цій організму, підвищення фізичної та розумової праце­здатності дітей;
• · формування правильної постави, профілактика плоско­стопості;
• · оволодіння різноманітними рухами (ходьба, біг, стриб­ки, метання та ін.); вправляння в основних рухах під час проведення спортивних ігор і розваг;
• · розвиток рухових якостей (спритності, вправності, швидкості, си­ли, гнучкості, загальної витривалості), забезпечення ак­тивності, енергійності, високого тонусу;
• · виховання позитивних моральних і вольових рис характеру та уявлень про користь занять фізичною куль­турою;
• · виховання інтересу до активної рухової діяльності та формування потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Важливим аспектом діяльності педагогів є ознайомлення дошкільника із навколишнім світом. У процесі такого ознайомлення у дитини формуються елементарні уявлення про світ речей, предметів, іграшок, побут та життя людей, відбувається початкове становлення умінь діяти певним чином, вибудовується характер цих дій, вчинків, усталюється та ієрархізується система потреб, бажань та мотивів поведінки, виникають перші судження про навколишній світ, що стає основою характеру та ціннісного ставлення до навколишнього світу, явищ та подій. Зміст роботи у даному напрямку представлено у розділі «Дитина у довкіллі».

У розділі «Граючись, зростаємо» рекомендовано різні види ігор, кожний з яких має відповідне освітнє зав­дання: ігри, в яких діти привчаються до спільних дій, набувають умінь товаришувати, дружити, помічати та розуміти один одного, підтримувати, допомагати; різні види ігор з правилами; технічні ігри, ігри-драматизації тощо. Особливе місце посідають народні ігри. Це універсальна скарбниця духовних надбань народу. До них належать приспівки, колискові, пестушки, утішки, скоромовки, жартівливі пісеньки та ігри, примовки, заклички, докучливі казки, небилиці, лічилки, мовчанки, дражнилки, мирилки, хо­роводні ігри за народними мотивами, календарно-обрядові та рухливі ігри. Стан ігрової діяльності в групі може бути показником педагогічної майстерності вихователя.

Зміст розділу «Граючись, зростаємо» передбачає кілька взаємопов’язаних аспектів навчально-виховної роботи:

• · ознайомлення дітей різних вікових груп із творами народного і професійного мистецтва;
• · розвиток різних видів образотворчої, художньої діяльності самих дітей, що передбачає оволодіння відпо­відними для малювання, ліплення, аплікації прийомами, навичками зображення і створення умов для творчої діяльності;
• · прилучення дітей старшого дошкільного віку до ху­дожньої творчості;
• · організація систематичних факультативних занять за інтересами з метою індивідуалізації виховного процесу, розвитку творчих здібностей дітей.

.Прилучити дитину до краси і гармонії, до світу мистецтва, пробудити її творчі сили й бажання займатися різними видами художньої діяльності — надзвичайно важливе завдання виховання.

У розділі «Чарівні фарби і талановиті пальчики» художня діяльність дитини роз­глядається як поєднання тих видів занять, які спря­мовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви і світу фантазії, сприйнятливості краси навколишнього світу, спрямованості на збереження і творення краси. Спеціальна орієнтація навчально-ви­ховного процесу в дитячому садку, його систематичність і відповідність особливостям розвитку дитини сприяє вихованню у неї художніх потреб, прагнення до краси в побуті, в природі, в найближчому оточенні, а далі й до краси як окремої соціальної потреби людської культури. Ці інтереси розвиваються, підсилюються в умовах художньої діяльності самої дитини і стають вже на кінець дошкільного віку основою творчого ставлення до різноманітних завдань, а згодом і до праці.

Тематика занять тісно пов’язана з сезонними явищами природи, улюбленими творами художньої літератури, пра­цею людей, традиційними святами, визначними подіями. Умовою ефективності художнього виховання є доречне поєднання художнього слова, музики і образотворчої діяльності, їх взаємний вплив, взаємне збагачення.

У розділі «Привчаємось працювати» визначені види праці для кожної вікової групи, форми участі дітей у них, виховні й освітні завдання дитячої трудової діяльності. Для дошкільників трудові завдання не тільки корисні у виховному плані, оскільки формують відповідні моральні навички (берегти і підтримувати чистоту, порядок, допомагати, долати труднощі, радіти успіхам, доводити розпочате до кінця), а й надзвичайно цікаві, бо розкривають дітям сутність людської праці, дають змогу влас­ними рученятами творити, беручи участь у різних видах праці — домашній, у природі, на майданчику, у виготовленні художніх, сувенірних виробів.

Окремо представлено розділ «При­лучаємось до музичної скарбниці». Розділ «Прилучаємось до музичної скарбниці» по­дано цілісно, для всіх груп разом. Це полегшить орієн­тування в змісті роботи музичного керівника. Разом з тим слід наголосити, що вихователям, які ведуть освітню ро­боту в групах, вкрай важливо знати програму музичного виховання, співпрацювати з музичним керівником та здійснювати прилучення дітей до музичної культури тими засобами, які можна використати в умовах групи.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ

Життєдіяльність дитини за програмою "Дитина" — це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності. В них проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі. Дошкільник є суб'єктом пізнавальної, предметно-практичної та комунікативної діяльностей, завдяки чому задовольняє свої потреби у фізичному, психічному та соціальному зростанні. Як суб'єкт життєдіяльності він активно орієнтується в довкіллі, пристосовується й впливає на нього, розвивається, вчиться чинити опір зовнішнім неї негативним впливам.

Організовуючи життєдіяльність дитини в дошкільному закладі, слід ураховувати: її вікові та індивідуальні особливості; сучасні тенденції в оновленні змісту дошкільної освіти та навчально-виховних технологій; побажання батьків, специфіку та можливості закладу.

Буття дитини в дошкільному закладі — це послідовний перебіг певних його складових, які нормують чергування активної діяльності та відпочинку. Основні з них:

• • ранкові, денні, вечірні прогулянки;
• • різноманітні гігієнічні процедури;
• • харчування(сніданок, обід, підвечірок, вечеря);
• • ігри(самостійні та організовані);
• • спілкування (з дорослими та дітьми);
• • заняття(колективні, підгрупою, індивідуальні, самостійні);
• • відпочинок(релаксація), сон.

В основі планування і реалізації розвивально-виховної зайнятості лежить принцип інтеграції ліній розвитку.

Завдання основних ліній розвитку в залежності від бажань та інтересу дітей розподіляються рівномірно протягом дня.

Види дитячої діяльності можуть бути як організовані педагогом, так і самостійно ініційовані дітьми (продуктивна праця, художня діяльність, гра, спілкування тощо).

З дітьми, що потребують посиленої уваги і допомоги, планується індивідуальна робота.

Розвивально-виховна зайнятість за лініями розвитку:

• · фізичний розвиток,
• · соціально-моральний розвиток,
• · емоційно-ціннісний розвиток,
• · пізнавальний розвиток,
• · мовленнєвий розвиток,
• · художньо-естетичний розвиток,
• · креативний розвиток.

Розвивально-виховну зайнятість плануємо на тиждень чи декілька днів